Чому на Зелені свята не можна йти до лісу
У неділю українці відзначатимуть Зіслання Святого Духа. У народі — Зелені свята, Трійця чи
П'ятидесятниця. У ці дні слід бути уважними й обережними, адже зі святом пов'язано багато прикмет і
забобонів.
До лісу й на озеро — зась
Наші предки вірили, що, пішовши до лісу на Трійцю, можна заблукати. Небезпечною вважали й будь-яку
водойму. Вважали, що на Зелені свята обов'язково зустрінеш мавок або русалок (у це свято їм дозволялось
виходити з води — Авт.), які можуть завести людину в нікуди або залоскотати до смерті. "Купатися в
озері чи річці категорично заборонено, — розповідає Експрес-онлайн Леся Горошко, науковий співробітник
відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України. — За народним повір'ям, Зелені свята
— час, коли померлі всіляко намагаються потрапити у світ живих. Вода — один з каналів, через який вони
могли це зробити. Однак нечисті душі, наприклад самогубці, могли нашкодити людині і затягнути її на дно
озера. Люди вірили, що у цей час русалки та водяники роблять найбільше шкоди".
Двері і вікна не зачиняти
На Зелені свята померлі родичі приходять до живих. Їх обов’язково треба зустріти гостинно. "На Поліссі
перед святом люди відчиняють вікна та двері, аби померлі родичі могли увійти. А ще на П'ятидесятницю не
вимикають світла, щоб душі бачили, куди їм іти. На Сумщині посипали підлогу попелом або борошном, щоб
довідатися, чи приходили померлі у гості, — каже знавець традицій. — У поминальні дні заборонено
користуватися ножем чи виделкою, аби не поранити душу померлого, яка перебуває у будинку. А перед тим,
як сідати на стілець, потрібно подути, аби не сісти на душу родича".
Ні шити, ні прати
Протягом двох тижнів після свята не можна важко працювати —
ні прати, ні шити, ні город обробляти.
Уся робота буде марною. Предки вірили, якщо щось посадити чи посіяти у цей час, то урожаю не буде —
рослини просто засохнуть. "Натомість люди вдавались до охоронної магії, — додає Леся Горошко. — Аби був
добрий урожай, розкладали на полях гілки дерев та всілякі рослини. Крім того, на Трійцю священики
окроплювали городи, аби не було посухи та буревію. Робили й обереги для худоби. На Бойківщині перед
тим, як вигнати корову на пасовище, надягали їй на роги вінок, сплетений з квітів. Це берегло тварин від
злих очей. А ще на Трійцю освячують квіти у церкві. Потім ці рослини застосовують для лікування проти
головного болю, набряків та інших хвороб".
П'ятниця — суворий піст
Напередодні Трійці, у п'ятницю, зазвичай дотримувалися посту. Готували картоплю, вареники, тушковану
капусту, кисіль, борщ із грибами, квасолю, млинці. Під час приготування горщики не накривали кришками,
аби виходила пара. Адже, за народним повір'ям, саме парою харчуються душі померлих. У суботу та інші дні
можна їсти будь-які страви. Проте на стіл обов'язково треба ставити зайві прибори для померлих родичів.
У народі п'ятницю перед Трійцею вважали дідовим днем, а суботу — бабиним. Це означає, що у п'ятницю
треба вшановувати померлих чоловіків, а наступного дня — жінок. У більшості регіонів поминають рідних
удома. А от у Карпатах йдуть на цвинтар. Нагадаємо, цьогоріч Зелені свята припадають на 4 — 5 червня.
У понеділок українці відпочиватимуть, адже матимуть вихідний.