[Sereqa]

Війна за супутниковий інтернет: Європа кидає виклик Starlink

Starlink став потужним центром технологій супутникового інтернету. Однак у гру вступає європейський гравець, який має план перевершити свого суперника.

читать дальше:

Про супутниковий зв’язок від Starlink вже знає кожен, деякі навіть користуються ним. Система Starlink може забезпечити доступ до високошвидкісного Інтернету у віддалених місцях без необхідності прокладати кабелі або будувати велику кількість додаткової інфраструктури. Супутники системи знаходяться на низькій навколоземній орбіті, тому затримка сигналу практично непомітна – до 20 мілісекунд, на відміну від найближчих конкурентів, у яких сигнал може затримуватися на секунди.

Для того, щоб Інтернет працював, на землі встановлюються шлюзові станції. Шлюз підключається до супутника, який, у свою чергу, передає сигнал на кінцеву антену. Для підключення до мережі потрібен термінал, схожий на маленьку супутникову антену, штатив і роутер. Саме завдяки цій простоті термінали Starlink стали справжнім стандартом супутникового інтернету. Але те, як Ілон Маск керує компанією, викликає глобальне занепокоєння.

Starlink і війна в Україні
Через два дні після початку повномасштабної російської агресії в Україні, коли світ перебував в шоці від того, що сталося, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров написав звернення у .......: “Ілоне, поки ти намагаєшся колонізувати Марс, росія намагається окупувати Україну! Коли ваші ракети успішно повертаються з космосу, російські ракети атакують мирних жителів України! Просимо вас надати Україні термінали Starlink”, – написав він, звертаючись до Ілона Маска, найбагатшої людини світу, власника компанії SpaceX. Саме ця компанія включає супутникову телекомунікаційну систему Starlink, яка забезпечує доступ до інтернету практично з будь-якої точки Землі.

Маск відреагував миттєво. Ще через два дні перші термінали Starlink вже були в Україні. Пізніше з’ясується, що мільярдер не був таким вже й філантропом, адже багато країн-партнерів вклалися в пристрої. Це, однак, не має значення, тому що саме завдяки Starlink вдалося не дати путіну знищити комунікації в Україні ще на початку війни. Саме супутниковий зв’язок допоміг і продовжує допомагати ЗСУ нищити ворога. Хоча у червні цього року Пентагон оголосив, що підписує контракт з компанією Маска на обслуговування терміналів і постачання нових в Україну. Це звільнює SpaceX від витрат, які вона понесла з початком війни.

Про важливість доступу до супутникового зв’язку свідчить інформація, оприлюднена виданням New Yorker наприкінці серпня. За даними журналістів, перед підписанням контракту з урядом Ілон Маск повинен був поспілкуватись з володимиром путіним, бо той хотів переконати мільярдера відключити Україну від супутникового сузір’я Starlink. Маск навіть намагався переконати представників Пентагону, що таке відключення необхідне задля глобальної безпеки.

Ситуація в Україні показала, наскільки важливим може бути цей інструмент зв’язку, адже він працює навіть на війні, коли всі інші форми комунікації зазнали краху. А бізнес згадав про дещо забуту нішу: космічні супутники та супутниковий інтернет.

Монополія на комунікації з космосу
Ілон Маск запустив перші супутники Starlink на низьку орбіту в 2019 році. У той час інвестування в супутниковий інтернет розглядалося як не дуже розумний крок. У 90-х роках минулого століття та на початку 2000-х років інші компанії намагалися робити кроки в цьому напрямку, але не мали успіху.

В основному через великі витрати і технічні труднощі, пов’язані з відправкою супутників в космос. Але Маск мав перевагу. Його ракети SpaceX, які виводять супутники на орбіту, можуть повертатися на Землю і, певною мірою, є багаторазовими. Цей факт ефективно здешевлює доставку супутників на орбіту і дає можливість відправляти їх частіше.

На сьогодні в небі знаходиться понад 4500 супутників Starlink. Їх настільки багато, що вони вже почали змінювати вигляд нічного неба. Настільки, що їх іноді приймають за падаючі зірки.


Starlink часто є єдиним способом доступу до інтернету в зонах бойових дій, віддалених районах та місцях, які постраждали від стихійного лиха. Він доступний у більш ніж 50 країнах, включаючи США, Японію, більшу частину Європи та частину Латинської Америки. У Африці, де доступ до інтернету відстає від решти світу, Starlink доступний у Нігерії, Мозамбіку та Руанді.

Останніми роками система Starlink стала домінуючим гравцем у стратегічно важливій сфері супутникового інтернету. Однак найбільшого значення і визнання вона досягла завдяки війні в Україні. Технологія дала українській армії значну перевагу над російськими силами. Starlinks дозволила українським військовим керувати дронами, отримувати важливу розвідувальну інформацію та спілкуватися між собою. Міністр цифрової трансформації України неодноразово наголошував, що доступ до Starlink є одним з базових елементів успіху на полі бою.

Однак Ілон Маск почав зловживати своєю владою і намагався впливати на хід війни, оскільки йому не подобалося, що Україна використовує Starlink не тільки для оборони, але й для наступальних операцій. Таким чином, це призвело до обмежень зв’язку Starlink на лінії фронту, а в деяких випадках і зовсім блокувало цей зв’язок. Так було минулого року, коли Україна попросила надати доступ до комунікацій Starlink поблизу Криму, щоб мати можливість спрямовувати бойові дрони на російські кораблі в Чорному морі. Маск відхилив це прохання.

Європейські країни зрозуміли, що є нагальна потреба мати власні критично важливі комунікаційні ресурси. Бо вважали, що не можна допустити, щоб така важлива структура перебувала в руках однієї людини, яка живе на іншому кінці світу. Саме так вважають і експерти ринку супутникового зв’язку.

Зіткнувшись з певним регулюванням і нестабільним стилем управління Маска, нинішній ринок комунікацій починає все більше турбувати військових і політичних лідерів у всьому світі.


“Космос відіграє важливу роль як в наших економічних, так і в безпекових інтересах, але він також стає все більш суперечливою ареною, де конкуруючі інтереси борються за домінування”, – сказав Тьєррі Бретон, єврокомісар, який здійснює нагляд за проектом Європейської космічної стратегії безпеки і оборони. “Європейський Союз не може дозволити собі бути залежним від інших”, – додав він.

Багато оглядачів вказують на недавнє об’єднання бізнес-інтересів французької компанії Eutelsat і британської OneWeb, які разом можуть втрутитись у подальші плани Маска щодо домінування на ринку супутникового інтернету.


Вигідні космічні союзи
Існує три типи супутників, що обертаються навколо Землі. Найдалі, приблизно за 36 тисяч км від Землі, знаходяться геостаціонарні супутники (GEO). Кожен з них рухається зі швидкістю, рівною швидкості обертання Землі, тому завжди залишається над однією і тією ж точкою над поверхнею планети. Геостаціонарний супутник надає дані про погоду, телевізійний сигнал і деякі низькошвидкісні послуги передачі даних. Їх перевагою є стабільність з’єднання. Після установки антена, спрямована безпосередньо на супутник, буде подавати стабільний сигнал. Мінусом є швидкість наданого інтернету. Завдяки значній висоті находження супутника на орбіті, сигнал приймається зі значною затримкою.

На низькій навколоземній орбіті все інакше. На висоті до 1200 км від Землі розташовуються низькоорбітальні супутники (LEO). Саме до такого типу належить супутникове сузір’я Starlink. Така відстань забезпечує швидшу передачу сигналу, що призводить до меншої затримки. Низькоорбітальні супутники використовуються для забезпечення широкосмугового доступу до Інтернету. Їх безумовним недоліком є недостатня стійкість зв’язку у складних умовах місцевості.

Між супутниками GEO та LEO знаходяться MEO, тобто супутники, розташовані на середній навколоземній орбіті, які використовуються для GPS та інших навігаційних програм. Супутники групи MEO забезпечують оптоволоконну продуктивність у віддалених районах, таких як Північний та Південний полюси.

Останнім часом супутникові компанії GEO бачать можливості у співпраці з угрупованнями на низькій навколоземній орбіті (LEO), такими як OneWeb, Starlink або Kuiper, який нещодавно був анонсований Amazon. Такий союз гарантує диверсифікацію пропозиції, адже, з одного боку, пропонується стабільний, але повільний інтернет з геостаціонарних супутників, а з іншого – більш швидкий, але менш стабільний з низькоорбітальних (LEO).


З цих причин в минулому році Eutelsat, один з найбільших операторів геостаціонарних супутників (GEO) в світі, оголосив про злиття з OneWeb, гігантом низькоорбітальних супутників. “Ми будемо єдиним інтегрованим гравцем GEO і LEO в світі”, – сказав голова наглядової ради Eutelsat Домінік Д’Хіннін. Він зазначив, що об’єднання двох бізнесів створить “вражаючу можливість зростання в нашому секторі і перевершить наших конкурентів”.

Злиття Eutelsat і OneWeb розглядається як крок до створення потужного союзу, здатного скласти конкуренцію Ілону Маску і Джеффу Безосу. А боротися є за що. Світовий ринок супутникового інтернету оцінювався в 2,93 мільярда доларів у 2020 році і, як очікується, зросте у шість разів до 2030 року, а вже в 2050 році становитиме 18 мільярдів доларів, згідно з оцінками Allied Market Research.


Інтернет для всіх в Європі
Конкуренти, про яких говорив Д’Хіннін, такі як Starlink Маска, перевернули старий порядок з ніг на голову, зробивши ставку на менші і дешевші супутники, які працюють на низькій навколоземній орбіті і порушують колись стабільну галузь. OneWeb стала піонером цієї технології, але завдяки великим інвестиціям і розвитку технологій, які знизили бар’єри для входу, компанії необхідно розвивати і модернізувати свою мережу, щоб не відставати від конкурентів. Європа повинна розвивати супутниковий зв’язок, тому що інакше ми можемо стати повністю залежними від імпорту американських технологій. Саме так вважає більшість європейських експертів.

Тому для OneWeb фінансова вигода від відносно стабільного Eutelsat – це одне. Додаткову цінність має той факт, що інвестиціями займаються уряди Франції і Великобританії, вони сприймають космічну гонку як ключ до національного суверенітету.


Однак для того, щоб забезпечити свій суверенітет і достатньо стабільний інтернет, європейському гравцеві OneWeb необхідна велика кількість супутників на орбіті. У березні компанія запустила 36 супутників з Космічного центру імені Сатіша Дхавана в Індії, довівши існуюче угруповання до 618 супутників. Це, здається, небагато у порівнянні з 4500 супутниками Starlink (у нього найбільше сузір’я). Але, за словами керівників OneWeb, у компанії їх достатньо, щоб забезпечити підключення до інтернету в будь-якій точці світу.

“Ми зможемо забезпечити те, чого не вистачало протягом тривалого часу: високошвидкісний широкосмуговий зв’язок на кожному океанському судні, на яхтах, у морських портах, морських нафтових вишках. Кожен літак тепер буде підключений до високошвидкісного підключення з низькою затримкою”, – цитує CNBC співвласника OneWeb Суніла Бхарті Міттала. “Пустеля, ліс, гори, Гімалаї, важкодоступні райони почнуть покриватися швидкісним супутниковим зв’язком”, – додав він. Однак на даний момент треба визнати, що лідером все ж є компанія Starlink Ілона Маска.



Космічна незалежність Європейської спільноти
14 лютого Європарламент прийняв рішення про будівництво власної системи супутникового інтернету IRIS². Рішення було прийнято майже одноголосно. Цю ініціативу підтримали 603 депутати Європарламенту, лише шестеро були проти. IRIS² має стати європейською альтернативою Starlink. “Військова агресія росії проти України показала, наскільки важливими є суверенні та безпечні послуги космічного зв’язку у разі конфлікту”, – зазначив єврокомісар з питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретон.

IRIS² буде зосереджена на державних послугах, включаючи оборонні програми. Вона спрямована на забезпечення широкосмугового зв’язку для всієї Європи, включаючи так звані сліпі зони, де зв’язку на даний час не існує. Це має подолати цифровий розрив не лише в Європейському Союзі, але й його партнерами в деяких країнах Африки. Очікується, що IRIS² буде повністю функціонувати в 2027 році. ЄС розраховує на технологічний внесок як найбільших європейських представників космічної галузі, так і стартапів. Одним з партнерів стане компанія Thorium Space, засновник якої вказує на те, що супутниковий зв’язок необхідний не тільки з військових міркувань, але і в умовах зростання кількості природних катаклізмів.

Під час повеней або пожеж, коли обладнання, тобто телекомунікаційні щогли або оптоволоконні системи, затоплюються, згорають, просто знищується, ніякі телефони не працюють. У таких ситуаціях є тільки одне рішення – супутниковий зв’язок, який не залежить від того, що відбувається на Землі.


Вже в березні цього року стартував конкурс на укладення концесійного договору на реалізацію IRIS². “Під час першого етапу, який тривав з 23 березня по 26 квітня 2023 року, Комісія запросила промисловість подати свої пропозиції. На цьому етапі оцінювалася прийнятність та умови участі учасників торгів”, – поділився планами речник Єврокомісії Ерік Мамер.

На другому етапі, який розпочався у травні, відібраним компаніям пропонується подати початкові пропозиції щодо обсягу контракту, зокрема щодо дизайну, вартості, графіків та інвестицій приватного сектору. Цей етап буде важливим для консолідації ланцюга поставок. Цей етап планується завершити восени цього року, після чого настане час вибору постачальників.

“Це перший раз, коли Європа наздоганяє згаяне. Європа, яка проспала момент створення GPS у 80-х роках, нарешті вирішила побудувати власну навігаційну систему під назвою Galileo. Сьогодні це найточніша навігаційна система в світі, більш точна, ніж GPS. Це показує, що якщо Європа консолідує свої сили, вона може створити щось конкурентоспроможне, навіть найкраще у світі. Звичайно, у випадку зі Starlink у європейців величезне відставання, щоб надолужити згаяне потрібно багато зусиль. Це займе багато часу, але в кінцевому підсумку європейське рішення повинно спрацювати.

Побудова IRIS² є частиною ширшої тенденції визнання Європейським Союзом космосу стратегічною сферою, що має ключове значення для безпеки та оборони, а також функціонування суспільства та економіки. Останнім часом ЄС все частіше говорить про забезпечення підключення до інтернету для всіх європейців, в якому супутниковий зв’язок відіграватиме важливу роль. Польща, Фінляндія та деякі інші країни, в яких є неурбанізовані райони, мають труднощі з підключенням ферм до волоконної оптики, тобто кабелю з інтернетом. І є місця в європейських країнах, де протягування оптоволоконного кабелю до кожного дому може коштувати до десятків тисяч євро.

Eutelsat і OneWeb з нетерпінням чекають співпраці з урядами, в тому числі над військовими проектами. Вони вже продемонстрували представникам НАТО можливості своїх сателітів. “Європейський Союз не може дозволити собі бути залежним від інших”, – сказав Тьєррі Бретон, єврокомісар, який здійснює нагляд за проектом Європейської космічної стратегії безпеки та оборони.

Однак ця незалежність має свою ціну. Євросоюз виділить з бюджету 2,4 млрд євро тільки на будівництво інфраструктури IRIS², додаткові 685 млн євро надійде від Європейського космічного агентства, а решта буде покрита приватними інвесторами. Очікується, що весь проект коштуватиме близько 6 мільярдів євро.


Чого варто чекати?
Три роки тому у OneWeb були величезні проблеми. Наприкінці березня 2020 року компанія навіть почала готуватися до подання заяви про банкрутство після того, як не змогла залучити фінансування на суму 2 мільярди доларів від японського конгломерату SoftBank, найбільшого інвестора компанії. “Наша нинішня ситуація є наслідком економічної кризи, спричиненою Covid-19. Ми переконані в соціальній та економічній цінності нашої місії об’єднати всіх у всьому світі”, – заявив тоді генеральний директор OneWeb Адріан Стекель.

Хоча OneWeb вийшла з банкрутства у листопаді 2020 року завдяки інвестиціям в 1 мільярд доларів від уряду Великобританії та індійської Bharti Enterprises, не всі компанії, що інвестують у галузь, досягли успіху.

Як будівництво, так і відправка супутників на орбіту коштує дорого. Крім OneWeb, про це дізналися кілька компаній, перш ніж збанкрутували. Однією з них була Teledesic, компанія, підтримувана Біллом Гейтсом, яка хотіла транслювати широкосмуговий інтернет з орбіти, але запустила тільки один супутник, перш ніж оголосити про банкрутство у 2002 році. Iridium запустила угруповання з 66 супутників, перш ніж оголосила про банкрутство в 1999 році. Це сталося після того, як вона не змогла залучити достатню кількість клієнтів для підтримки свого бізнесу.


Варто розуміти, що підтримка угруповання телекомунікаційних супутників на низькій орбіті коштує гігантських грошей. Мова про суми до двох мільярдів євро на рік. Це дійсно величезні кошти.

Однак у випадку з OneWeb шанси на успіх збільшуються за рахунок побудови IRIS². Компанія є однією з найбільших європейських космічних компаній, які хочуть об’єднати зусилля, щоб подати заявку на роль у запропонованому Європейським Союзом проекті IRIS².

Арманд Мьюзі, давній аналітик супутникового зв’язку, сказав Financial Times, що OneWeb “в кращому випадку: буде розвивати угруповання, залучати клієнтів, масово збільшувати попит, і все вийде”, “у гіршому випадку вони збанкрутують”, – додав він.

Нова гонка в побудові сузір’я інтернет-супутників трохи схожа на повторювану історію. Незрозуміло, чи знайдуть основні конкуренти OneWeb – SpaceX і Amazon – достатню кількість клієнтів, щоб зберегти власні послуги супутникового інтернету в бізнесі. З іншого боку, OneWeb, на відміну від Starlink, націлений виключно на корпоративних клієнтів, і це викликає деякі обмеження. Особливо ті, що пов’язані з масштабуванням бізнесу.

Варто розуміти, що конкуренція тільки зростатиме. Он китайці також вступають у гру у сфері супутникового інтернету. Їх вітчизняний супутниковий оператор China Satcom, який до сих пір будував геостаціонарні супутники і трохи проспав революцію, ініційовану Ілоном Маском і його Starlink, тепер отримує великі вливання інвестицій. Суть програми полягає в отриманні державної підтримки, яка може змінити правила гри на світовому ринку супутникових послуг, стримуючи розвиток західних конкурентів.

Під час головної презентації на конференції супутникової індустрії 2020 року Ілон Маск визнав, що інтернет-угруповання Starlink від SpaceX є економічним викликом для всіх. «Вгадайте, скільки супутникових сузір’їв не збанкрутувало?» — запитав Маск у своєї аудиторії. “Нуль”. Він поки що правий, але ринок супутникового інтернету не стоїть на місці. Ситуація може змінитись у будь-яку мить.

Більшість експертів впевнені, що європейський проект створення незалежного супутникового інтернету матиме шанс за однієї умови – якщо за ним стоятимуть великі гроші. Звичайно, всі мають сподівання, що кошти надходитимуть від урядів або субсидій ЄС. Інакше цей проект не матимемо шансів на успіх.