Це свято належить до дванадесятих свят – тобто дванадцяти найбільших свят церковного календаря.

Історичною основою цього дня є прибуття Ісуса Христа до Єрусалима. Цей момент описаний в усіх чотирьох Євангеліях – від Матвія, Марка, Луки та Іоана.
Напередодні, у суботу, Ісус вчинив диво і воскресив свого друга, праведного Лазаря. А вже в неділю Христос наказав своїм учням привести молодого осла і в’їхав на ньому у місто Єрусалим, здійснивши пророцтво Захарії.
Ікона з каплиці Скровеньї в Італії
Від моменту входження до Єрусалима Господу лишалося прожити всього 5 днів земного життя.
Євангелісти описують це дійство як величне і пишне свято: в місті зібрався натовп людей на святкування єврейського Песаха. Слава про дива Ісуса йшла перед ним, тож в місті його вітали криками "Осанна сину Давида!" (нині "осанна" зустрічається у переносному значенні "хвала", а у давні часи вживалося як моління про спасіння).
Шлях Спасителя люди встеляли своїм одягом та пальмовим листям. Власне, звідси і пішов звичай освячувати вербу (як тотемне дерево українців, на заміну пальми, що не росте у нашій місцевості) на згадку про той день, жертву і смирення Господа перед своїм майбутнім.
Що можна робити у вербну неділю: традиції свята
Традиції Вербної неділі налічують багато століть. Це свято здавна одне з улюблених в українців. Його ще називали Вербницею.
У цей день на ранковій службі в церкві освячують гілочки верби. Освячувати можна будь-яку кількість та будь-яку вербу (з листочками, котиками, бруньками або й без них), але обов’язково живу, не суху. Степан Килимник у своїй праці "Український рік у народних звичаях в історичному освітленні" описує давній звичай прив’язувати до вербового пучка свічку, яка мала горіти всю службу.
Етнологиня Галина Олійник каже, у центральній Україні зазвичай освячували самі гілочки верби, а на Галичині та Волині робили композиції, в яких вербу зв’язували з травами, освяченими торік на Спаса, 14 серпня.

Вишитий одяг є у багатьох народів світу, однак дослідники переконані: такої багатої спадщини, як в Україні, нема ніде. Цікаво, коли ж на наших теренах з’явилася перша вишита сорочка?

— Ще понад дві тисячі років тому! Найдавніший історичний артефакт з вишитими елементами знайдено під час розкопок поховання представниці сарматської знаті у Соколовій Могилі на Миколаївщині, — розповідає Юрій Мельничук, старший науковий співробітник Всеукраїнського центру вишивки та килимарства, що в Решетилівці Полтавської області. — Жінку поховали в довгій полотняній сорочці, вишитій шовком та золотом, та у вишитому плащі. А ось першу школу вишивки в Київській Русі було створено ще в ХІ столітті. Її заснувала Анна, сестра Володимира Мономаха. До речі, у Відні, в королівській палаті, зберігається вишита торбинка — гаптована золотими нитками і шовком, яку виготовили в XII столітті в Київській Русі й подарували угорському королю. Цей факт підтверджує, що школи, які заснувала Анна, працювали і виготовляли високоякісні речі.

— У суспільстві тривають суперечки щодо слова “вишиванка”. Чому?

— Бо в давнину українці казали лише “вишита сорочка”. А ось слово “вишиванка” з’явилося набагато пізніше і, ймовірно, пішло з фольклору. Наприклад, з пісні “Іванко, та й Іванко, сорочка-вишиванка...”, — каже Анастасія Фоміна, вишивальниця, дослідниця українського національного одягу. — Зауважу, що традиційна вишита сорочка обов’язково має свою регіональну особливість. Тільки глянувши на неї, можемо визначити, з якої місцевості вона походить. Наприклад, унікальною є клембівська вишита сорочка, яка поширена лише в селі Клембівка на Вінниччині. Якщо сорочка не має правильної регіональної особливості, то це просто вишитий одяг, але він не вважається традиційним. І тоді можна казати — вишиванка, вишита блуза тощо.

— А скільки різновидів українських вишитих сорочок відомо?

● Ю. Мельничук:

— Кожне село могло відрізнятися своєю вишивкою за набором технік, колористикою, орнаментами. Але об’єднує те, що традиційна сорочка мала бути вишитою обов’язково на білому полотні. Загалом в Україні відомо про майже 300 видів вишивальних швів. Також дослідники вирізняють близько 120 знаків і знакових систем. Зокрема, поширений геометричний орнамент, а найпопулярніші — безконечники, восьмикутні зірки, трикутники і чотирикутники. Наприклад, трикутником позначали Святий Дух, Трійцю, а чотирикутник символізував матеріальний добробут.

— З якого віку дівчина у давнину мала вміти вишивати?

● Ю. Мельничук:

— Приблизно з 5 — 6 років. Навіть були обряди посвячення дівчаток у вишивальниці. Наприклад, на Вінниччині п’ятирічній дівчинці давали клаптик полотна, голку з червоною ниткою, і вона мала щось вишити. Потім вишите полотно спалювали і попелом обтирали дівчинці руки, примовляючи, щоб була доброю вишивальницею. Кожній дівчині належало приготувати посаг, зокрема вишити сорочку собі та нареченому. А на Вінниччині дівчата мусили вишити ще й 40 весільних хустин на подарунки гостям!

Цікавий факт — наречений одягав вишиту сорочку нареченої поверх тієї, яку йому вишила мама. Предки вірили, що так чоловік стає ближчим до нареченої. До речі, вишиту сорочку не можна було продати, лише подарувати. Наприклад, чоловіки могли дарувати вишиті сорочки один одному, щоб підкреслити дружбу.

● А. Фоміна:

— У давнину люди часто зберігали свої весільні сорочки до смерті. Було повір’я, що одружених жінку й чоловіка обов’язково мали поховати у вишитих сорочках, щоб на тому світі вони могли знайти одне одного за цим вбранням.

— А чи правда, що вишита сорочка була своєрідним маркером людини?

● Ю. Мельничук:

— Так. По ній, як за паспортом, можна було визначити, звідки людина родом, з якої родини походить — бідної чи багатої, це заміжня жінка чи молодиця. Можна було визначити навіть вік. Діти носили одні сорочки, хлопці та дівчата вже зовсім інші, заміжні жінки чи одружені чоловіки — ще інші. Одяг різнився орнаментами, колірною гамою тощо. Були вишиті сорочки окремо на свята, на піст, на перший вихід у поле.

— Часто сорочки вишивають чорними нитками. Чи символізує цей колір жалобу?

● А. Фоміна:

— Не обов’язково. Наприклад, на Східному Поділлі чорний колір на вишитій сорочці символізує багатство, чорноземи, родючість. У таких дівчата навіть виходили заміж.

— Чи справді вишита сорочка має потужний захист?

● Ю. Мельничук:

— Наші предки вірили, що така сорочка дає захист не тільки фізичний (зігріває у холод і захищає від спеки), а й енергетичний, зокрема оберігає від усього злого. Вишиваючи сорочки, дівчата та жінки промовляли молитви, співали, замовляли — і все це “зашивали” у полотно. Вважалося, що чим більше стібків покладено, тим сильніший захист матиме сорочка. У фільмі “Код нації” ми проводили цікаве дослідження. Вимірювали енергетичне поле людей у буденному одязі (джинсах, футболках тощо) та в народному вбранні. Енергетичне поле в тих, хто був одягнений у вишитий одяг з краю, звідки походять його предки, було більшим майже вдвічі.

У 2007 році у ролі структурного підрозділу при Генштабі Міноборони України було створено Управління Сил спеціальних операцій, яке проіснувало до 2012 року.
Розмови про необхідність створення бойового підрозділу, який буде виконувати спеціальні та надскладні завдання, знову з’явилися після того як pосія анексувала Крим та почала війну на Сході України.
14 травня 2016 року відбувся перший випуск 29 інструкторів навчально-тренувального центру Сил спеціальних операцій кваліфікаційного курсу в межах програми Об’єднаної багатонаціональної групи (США, Литва, Латвія, Естонія).
Вже через місяць Верховна Рада підтримала законопроєкт про створення ССО ЗСУ.
У 2019 році вперше в історії підрозділ з країни, яка не є членом НАТО, пройшов сертифікацію як підрозділ ССО (SOF) і має право залучатися в Сили швидкого реагування НАТО. Ним став 140-й центр Сил спеціальних операцій ЗС України.
З 2020 року загін українських Сил спеціальних операцій заступив на бойове чергування у складі підрозділів NATO Response Force.
Основними завданнями Сил спеціальних операцій є рейди та сучасні бойові дії, психологічні операції, добуття розвідувальної інформації за лінією фронту, ліквідація осіб, які становлять загрозу Україні тощо.
Безпосередньо бойову основу Сил спеціальних операцій ЗСУ становлять чотири частини спеціального призначення, чотири підрозділи інформаційно-психологічних спеціальних операцій, змішана авіаційна ескадрилья.
На початку повномасштабного вторгнення рф Силами спеціальних операцій командував генерал-майор Григорій Галаган. У липні 2022 року президент Володимир Зеленський здійснив кадрові перестановки, перевівши Галагана до СБУ.
Новим командувачем ССО став генерал-майор Віктор Хоренко.
У листопаді минулого року Сили спецоперацій очолив полковник Сергій Лупанчук. А в травні 2024-го його замінив на цій посаді бригадний генерал, Герой України Олександр Трепак.
Через специфіку роботи ССО подробиці бойових операцій зазвичай не озвучуються. Прізвища та навіть позивні військових тримають у таємниці. Їхні обличчя на фото та відеозаписах закриті.
Відомо, що бійці Сил спеціальних операцій брали участь в обороні аеродрому в Гостомелі та аеропорту Миколаєва, звільняли остів Зміїний та населені пункти Харківської області тощо.
Зауважимо, 29 липня 2014 року в районі населеного пункту Латишеве на Донеччині під час бою з окупантами героїчно загинули десять спецпризначенців із Кропивницького. Воїни проводили операцію з пошуку та порятунку українських льотчиків-штурмовиків, збитих російськими засобами ППО, однак потрапили в засідку.
Розташування військових виказав ворогу місцевий мешканець-зрадник.